Вирощування розсади в парниках на кінському гноєві. Власний досвід.
Власний досвід Добре, що люди з покон віків вміють спостерігати за процесами в природі і застосовувати їх в повсякденному житті. Один із таких природніх процесів використовує наша родина уже більше 20 років. А саме, тваринний гній у великому скупченні має здатність виділяти тепло. В народі кажуть: «Гній горить». Найкраще ця здатність спостерігається за кінським гноєм. В середині кагату кінського гною , який «загорівся», температура може сягати +60 С. Ось саме таке тепло ми використовуємо в своїх парниках для підігріву грунту. Ми живемо в селі на Родовій землі і, звичайно, тримаємо коней, - тому цього органічного багатства у нас вдосталь назбирується за зиму. А якщо не вистачає, - то купуємо в сусідів.
Також з осені заготовляємо багато соломи і грунт в парники. Закладати парники починаємо в кінці лютого на початку березня, коли зазвичай земля ще вкрита снігом. Тому спочатку місце під парники очищається від снігового покриву, робиться розмітка. Далі краї парників викладаємо соломою висотою приблизно 40 – 60 см та шириною 50 см. Центр притрушується також соломою. А тоді вилами почергово протрушуємо гній , солому. Що важливо, гній на момент закладання парників має «горіти», ознакою цього є пара та прілий запах, який йде від купи. Загальна висота шару гною – 40 см, соломою лише злегка притрушуємо, тому орієнтовна висота парника виходить 0,5 м. Верхній шар має бути з гною. Слідуючий етап – виставляємо деревяні короби (висота стінки 30 см) і накриваємо їх віконними рамами. Зверху вся конструкція накривається клейонкою та великим куском сукна, боки щедро обкладаються соломою. Добре, коли в ті дні погода радує відлигою, - то парники починають «горіти» за 4-7 днів. А останні роки в цю пору лютують морози, тому доводиться втручатись і допомагати процесу.
Розкриваються парники і ллється кипяток (десь 2 – 3 відра) у короб, але не по всій площі, а в 1 -2 місця. Тоді швидко парник закривається і залишається знову чекати кілька днів. Коли бачимо, що парники парують, ногами добряче витоптуємо в середині коробів, дно щедро встилаємо тирсою, а на верх уже заносимо землю.
Важливо, щоб шар землі був не менше 8 см ( в ідеалі 14 см). Спеціальним деревяним маркером витискуємо рівчачки, в які сіємо насіння ранньої капусти, перцю, баклажанів, помідорів, селери та квітів. Рівці притрушуємо (окрім тих де посіяли селеру) пересіяною на ситі землею, злегка приплескуємо деревяною дощечкою , поливаємо теплим розчином Фітоспорину і все добре вкриваємо. А далі починається найцікавіше : ми слідкуємо за температурним режимом, адже для проростання кожної рослини він різний. Капуста, наприклад, при температурі + 36 – + 40 С взійде за три дні, а насіння пасльонових при такій температурі може випріти, їм для проростання потрібно 28 – 30 С тепла та від 7 до 14 днів залежно від культури.
Як тільки починають з землі прокльовуватись росточки капусти, температуру в парнику знижуємо до +16 С, тоді розсада не витягується і росте цупкою, наче дубочки. Перці і баклажани комфортно ростуть при +25 С. Останні роки для поливу розсади в наших парниках користуємось біологічними препаратами з клубу ОЗ такими як Фітоспорин та Мікосан, Емочки (попереджають та захищають від грибків на грунті і особливо від «чорної ніжки»). Дуже сподобались Гумісол, Ріверм, Гумат Калію, Азот офіт. Рослини здорові і набирають зелену масу просто на очах. Ну і звичайно такі агроприйоми як прополювання та розпушування грунту в міжряддях також позитивно впливають на ріст розсади. Розсаду поступово загартовуємо, а за 2 тижні до висадки в грунт взагалі залишаємо без укриття, щоб ночувала під зоряним небом і звикала до жаркого сонечка. В нас часто запитують, коли висівати насіння на розсаду. Ми радимо всім скористатись такою формулою : « Розсада має бути якраз «в пору» не переросла, - а це 55 – 70 днів. Загроза весняних заморозків минає десь в 10 – 15 числах травня. Якщо розсаду у відкритий грунт ми висаджуємо 15 травня, - то 55 днів назад – це 22 березня. Віднімаємо ще приблизно 10 днів на проростання і отримуємо 12 – 15 березня». Ось приблизно на такі числа ми готуємо до висіву парники.
Наш досвід навчив нас спочатку висівати перець і баклажани, а через 2 тижні помідори. Тому що помідори швидше сходять і мають стрімку силу росту. І якщо їх посіяти в такі теплі парники на кінському гноєві ще 15 березня, то розсада помідор швидко витягнеться і переросте (що призведе до зменшення врожаю). Хочеться відзначити, що під такі парники у нас є постійне місце.
Першокласний перегній тут утворюється за один сезон, який ми восени розвозимо по грядках. Кого зацікавить такий спосіб закладання парників і в кого город розбитий на постійні грядки, може кожен рік переносити їх на ін. грядку. Таким чином, за кілька сезонів можна усі грядочки наситити 20 – 30 см шаром родючого перегною. Закладання таких парників потребує досвіду, який формується не рік і не два. В цих рядках я хочу висловити подяку своєму діду Білоусу Івану Михайловичу, який змалку знав усі ці секрети і навчив нас.
Його наука проста й безцінна – любити землю, любити працю і працювати так, щоб Земля любила нашу працю. Радості усім !
Також з осені заготовляємо багато соломи і грунт в парники. Закладати парники починаємо в кінці лютого на початку березня, коли зазвичай земля ще вкрита снігом. Тому спочатку місце під парники очищається від снігового покриву, робиться розмітка. Далі краї парників викладаємо соломою висотою приблизно 40 – 60 см та шириною 50 см. Центр притрушується також соломою. А тоді вилами почергово протрушуємо гній , солому. Що важливо, гній на момент закладання парників має «горіти», ознакою цього є пара та прілий запах, який йде від купи. Загальна висота шару гною – 40 см, соломою лише злегка притрушуємо, тому орієнтовна висота парника виходить 0,5 м. Верхній шар має бути з гною. Слідуючий етап – виставляємо деревяні короби (висота стінки 30 см) і накриваємо їх віконними рамами. Зверху вся конструкція накривається клейонкою та великим куском сукна, боки щедро обкладаються соломою. Добре, коли в ті дні погода радує відлигою, - то парники починають «горіти» за 4-7 днів. А останні роки в цю пору лютують морози, тому доводиться втручатись і допомагати процесу.
Розкриваються парники і ллється кипяток (десь 2 – 3 відра) у короб, але не по всій площі, а в 1 -2 місця. Тоді швидко парник закривається і залишається знову чекати кілька днів. Коли бачимо, що парники парують, ногами добряче витоптуємо в середині коробів, дно щедро встилаємо тирсою, а на верх уже заносимо землю.
Важливо, щоб шар землі був не менше 8 см ( в ідеалі 14 см). Спеціальним деревяним маркером витискуємо рівчачки, в які сіємо насіння ранньої капусти, перцю, баклажанів, помідорів, селери та квітів. Рівці притрушуємо (окрім тих де посіяли селеру) пересіяною на ситі землею, злегка приплескуємо деревяною дощечкою , поливаємо теплим розчином Фітоспорину і все добре вкриваємо. А далі починається найцікавіше : ми слідкуємо за температурним режимом, адже для проростання кожної рослини він різний. Капуста, наприклад, при температурі + 36 – + 40 С взійде за три дні, а насіння пасльонових при такій температурі може випріти, їм для проростання потрібно 28 – 30 С тепла та від 7 до 14 днів залежно від культури.
Як тільки починають з землі прокльовуватись росточки капусти, температуру в парнику знижуємо до +16 С, тоді розсада не витягується і росте цупкою, наче дубочки. Перці і баклажани комфортно ростуть при +25 С. Останні роки для поливу розсади в наших парниках користуємось біологічними препаратами з клубу ОЗ такими як Фітоспорин та Мікосан, Емочки (попереджають та захищають від грибків на грунті і особливо від «чорної ніжки»). Дуже сподобались Гумісол, Ріверм, Гумат Калію, Азот офіт. Рослини здорові і набирають зелену масу просто на очах. Ну і звичайно такі агроприйоми як прополювання та розпушування грунту в міжряддях також позитивно впливають на ріст розсади. Розсаду поступово загартовуємо, а за 2 тижні до висадки в грунт взагалі залишаємо без укриття, щоб ночувала під зоряним небом і звикала до жаркого сонечка. В нас часто запитують, коли висівати насіння на розсаду. Ми радимо всім скористатись такою формулою : « Розсада має бути якраз «в пору» не переросла, - а це 55 – 70 днів. Загроза весняних заморозків минає десь в 10 – 15 числах травня. Якщо розсаду у відкритий грунт ми висаджуємо 15 травня, - то 55 днів назад – це 22 березня. Віднімаємо ще приблизно 10 днів на проростання і отримуємо 12 – 15 березня». Ось приблизно на такі числа ми готуємо до висіву парники.
Наш досвід навчив нас спочатку висівати перець і баклажани, а через 2 тижні помідори. Тому що помідори швидше сходять і мають стрімку силу росту. І якщо їх посіяти в такі теплі парники на кінському гноєві ще 15 березня, то розсада помідор швидко витягнеться і переросте (що призведе до зменшення врожаю). Хочеться відзначити, що під такі парники у нас є постійне місце.
Першокласний перегній тут утворюється за один сезон, який ми восени розвозимо по грядках. Кого зацікавить такий спосіб закладання парників і в кого город розбитий на постійні грядки, може кожен рік переносити їх на ін. грядку. Таким чином, за кілька сезонів можна усі грядочки наситити 20 – 30 см шаром родючого перегною. Закладання таких парників потребує досвіду, який формується не рік і не два. В цих рядках я хочу висловити подяку своєму діду Білоусу Івану Михайловичу, який змалку знав усі ці секрети і навчив нас.
Його наука проста й безцінна – любити землю, любити працю і працювати так, щоб Земля любила нашу працю. Радості усім !