Власний досвід Добре, що люди з покон віків вміють спостерігати за процесами в природі і застосовувати їх в повсякденному житті. Один із таких природніх процесів використовує наша родина уже більше 20 років. А саме, тваринний гній у великому скупченні має здатність виділяти тепло. В народі кажуть: «Гній горить». Найкраще ця здатність спостерігається за кінським гноєм. В середині кагату кінського гною , який «загорівся», температура може сягати +60 С. Ось саме таке тепло ми використовуємо в своїх парниках для підігріву грунту. Ми живемо в селі на Родовій землі і, звичайно, тримаємо коней, - тому цього органічного багатства у нас вдосталь назбирується за зиму. А якщо не вистачає, - то купуємо в сусідів.
Також з осені заготовляємо багато соломи і грунт в парники. Закладати парники починаємо в кінці лютого на початку березня, коли зазвичай земля ще вкрита снігом. Тому спочатку місце під парники очищається від снігового покриву, робиться розмітка. Далі краї парників викладаємо соломою висотою приблизно 40 – 60 см та шириною 50 см. Центр притрушується також соломою. А тоді вилами почергово протрушуємо гній , солому. Що важливо, гній на момент закладання парників має «горіти», ознакою цього є пара та прілий запах, який йде від купи. Загальна висота шару гною – 40 см, соломою лише злегка притрушуємо, тому орієнтовна висота парника виходить 0,5 м. Верхній шар має бути з гною. Слідуючий етап – виставляємо деревяні короби (висота стінки 30 см) і накриваємо їх віконними рамами. Зверху вся конструкція накривається клейонкою та великим куском сукна, боки щедро обкладаються соломою. Добре, коли в ті дні погода радує відлигою, - то парники починають «горіти» за 4-7 днів. А останні роки в цю пору лютують морози, тому доводиться втручатись і допомагати процесу.
Розкриваються парники і ллється кипяток (десь 2 – 3 відра) у короб, але не по всій площі, а в 1 -2 місця. Тоді швидко парник закривається і залишається знову чекати кілька днів. Коли бачимо, що парники парують, ногами добряче витоптуємо в середині коробів, дно щедро встилаємо тирсою, а на верх уже заносимо землю.
 Важливо, щоб шар землі був не менше 8 см ( в ідеалі 14 см). Спеціальним деревяним маркером витискуємо рівчачки, в які сіємо насіння ранньої капусти, перцю, баклажанів, помідорів, селери та квітів. Рівці притрушуємо (окрім тих де посіяли селеру) пересіяною на ситі землею, злегка приплескуємо деревяною дощечкою , поливаємо теплим розчином Фітоспорину і все добре вкриваємо. А далі починається найцікавіше : ми слідкуємо за температурним режимом, адже для проростання кожної рослини він різний. Капуста, наприклад, при температурі + 36 – + 40 С взійде за три дні, а насіння пасльонових при такій температурі може випріти, їм для проростання потрібно 28 – 30 С тепла та від 7 до 14 днів залежно від культури.
Як тільки починають з землі прокльовуватись росточки капусти, температуру в парнику знижуємо до +16 С, тоді розсада не витягується і росте цупкою, наче дубочки. Перці і баклажани комфортно ростуть при +25 С. Останні роки для поливу розсади в наших парниках користуємось біологічними препаратами з клубу ОЗ такими як Фітоспорин та Мікосан, Емочки (попереджають та захищають від грибків на грунті і особливо від «чорної ніжки»). Дуже сподобались Гумісол, Ріверм, Гумат Калію, Азот офіт. Рослини здорові і набирають зелену масу просто на очах. Ну і звичайно такі агроприйоми як прополювання та розпушування грунту в міжряддях також позитивно впливають на ріст розсади. Розсаду поступово загартовуємо, а за 2 тижні до висадки в грунт взагалі залишаємо без укриття, щоб ночувала під зоряним небом і звикала до жаркого сонечка. В нас часто запитують, коли висівати насіння на розсаду. Ми радимо всім скористатись такою формулою : « Розсада має бути якраз «в пору» не переросла, - а це 55 – 70 днів. Загроза весняних заморозків минає десь в 10 – 15 числах травня. Якщо розсаду у відкритий грунт ми висаджуємо 15 травня, - то 55 днів назад – це 22 березня. Віднімаємо ще приблизно 10 днів на проростання і отримуємо 12 – 15 березня». Ось приблизно на такі числа ми готуємо до висіву парники.
Наш досвід навчив нас спочатку висівати перець і баклажани, а через 2 тижні помідори. Тому що помідори швидше сходять і мають стрімку силу росту. І якщо їх посіяти в такі теплі парники на кінському гноєві ще 15 березня, то розсада помідор швидко витягнеться і переросте (що призведе до зменшення врожаю). Хочеться відзначити, що під такі парники у нас є постійне місце.
Першокласний перегній тут утворюється за один сезон, який ми восени розвозимо по грядках. Кого зацікавить такий спосіб закладання парників і в кого город розбитий на постійні грядки, може кожен рік переносити їх на ін. грядку. Таким чином, за кілька сезонів можна усі грядочки наситити 20 – 30 см шаром родючого перегною. Закладання таких парників потребує досвіду, який формується не рік і не два. В цих рядках я хочу висловити подяку своєму діду Білоусу Івану Михайловичу, який змалку знав усі ці секрети і навчив нас.
Його наука проста й безцінна – любити землю, любити працю і працювати так, щоб Земля любила нашу працю. Радості усім !

Нарешті минула загроза травневих заморозків, і можна, навіть правильно сказати, - потрібно висаджувати розсаду овочів. Ми пропонуємо розсаду томатів, перців, баклажан, селери черешкової та кореневої, капусти. Всі рослини загартовані, не бояться сонця, холодних ночей, адже ростуть повністю розкриті уже 2 неділі. Розсада помідор та баклажанів оброблена від жука та фітофторозу. Вам залишається посадити її в себе на грядках, і лише через два тижні можете зробити повторний обробіток для профілактики та запобігання фітофтори будь-яким препаратом, якому ви довіряєте. Розсада приживається відмінно, але якщо маєте бажання прискорити цей процес, можна полити розчином Вермісолу, Рост-Універсалу, Гуматом. З фітофторою ми спілкуємось за допомогою Фітоциду ( БТУ ), Фітора, Альфа-Міді та Квадріса, якому ще більш-менш довіряємо ( він хоч і дорогий, проте дуже дієвий, і безпечний для бджіл та людини, рослина повністю виводить його вже на 5 день ).
Перед висадкою, лунку обовязково поливаємо, не залежно від того, чи був дощ. Потрібно зачекати, щоб вода увійшла в землю. Не садіть у болото, затяне корінці і рослина буде довго сидіти на місці! У лунку під перець та баклажани виливаємо по 1 л. води, під помідори - по 0,5 - 1 відрі води !!!
Притискаємо корінчик вологою землею, а решту загортаємо сухою. І ціле літо не поливаємо !!! Головне правильна висадка і перший достатній полив. Літо нас чекає спекотне, тому розсаду томатів для себе ми робимо вищеньку, копаємо під неї 30 -40 см ямки, виливаємо відро води і ставимо, -НЕ ЛОЖИМО! рослинку. Річ у тім, що коріння в такому випадку піде все у глиб, до грунтових вод на самозабезпечення, а якщо садити бочком, як ми усі раніш робили, та ще й поливати, щоб коріння утворювалось біля верху, то ми зробимо рослину залежною від нас та наших поливів. Добре висаджені рослини замульчувати.
Привернути до вашого подвіря чи балкону захопливі погляди допоможуть наші квіти ( сульфінія, бакопа, петунія, сальвія, агератум, тагетес, вербена, газанія, пеларгонія, бегонія, флокси, бальзаміни, міні-жоржинки та ін.)
Бажаємо вам наснаги та здоровя і праці в задоволення ! Гарних врожаїв !

Підготовка насіння до висіву

Наразі «гаряча пора» висіву насіння на розсаду. Можемо поділитись своїм досвідом у цьому питанні.
Так от, ще восени, коли збираємо насіння, - обробляємо його в легкому розчині марганцівки. Просушуємо і складаємо в сухе прохолодне місце на зберігання. Коли настає пора висівати насіннячко, користуємося старим провіреним способом: на 1 л талої води – 1 ч.л. меду. Залити цим розчином насіння та залишити на 3 – 5 год. (можна і на ніч), злегка просушити, щоб зручніше було висівати.

Мед - прекрасний природній стимулятор росту, а переваги та достоїнства талої води відомі усім. Ну і, звичайно, робити цю процедуру обов’язково слід в гарному настрої і з добрими думками, уявляючи який гарний урожай матимете від цих овочів!

«Синенькі», - та не всі! 
    Синенькими баклажани зараз і не назвеш, адже все більше набирають популярності сорти з найрізноманітнішим забарвленням: білим, зеленим, рожевим, жовтим і навіть червоним. Вирощуємо цей овоч на Хмельниччині з великим задоволенням і що приємно, в цьому сезоні – без великих працезатрат. 
   Гарно показали себе на нашій грядці такі сорти як : Сніжний, Полосатий Рейс, Бізе, Зелена Поляна, Донецький Урожайний, Геліос, Сибірський Велетень, Вакула, Чорний Красень. Також пробували вирощувати баклажани від фірми « Професійне насіння» Бібо F1 та Золотий Мальчик (жовтий, дрібненький, для цільноплідного консервування).
   З власного досвіду можемо порадити високорослі сорти висаджувати в два ряди за схемою 70 / 50 см, низькорослі – теж на такій відстані, але уже кількість рядків можна збільшувати. Таким чином рослинам достатньо буде сонячного освітлення, вам легше буде за ними доглядати. Слід пам’ятати, що через загущену посадку рослини можуть втрачати зав’язь.
   Поруч ми завжди сіємо чорнобривці, а кілька років назад підмітили, що біля коріандру колорадського жука і близько не буде. Відтоді розкидаємо насіння коріандру по тих грядках, де ростуть баклажани. А цього сезону взагалі спостерігали таке : над грядками з «синенькими» було справжнє нашестя божих корівок (сонечок). Стали приглядатись, наче рослинам вони не шкодять…Тоді що ж їх сюди приманює? А виявляється після візитів цих корисних чудо-комах кладки яєць колорадських жуків спустошувались. Тому за весь сезон ми лише двічі користувались органічним засобом проти шкідників Актофітом ( в пікових моментах нападу жука), тобто обійшлись без використання хімії. Зібрати гарний урожай цього річ нам допомогла погода, природа та любов до праці.
   Хочеться сказати, що вирощування баклажанів – справа рентабельна, особливо якщо робити ставку на органічу продукцію. Зараз легко знайти покупців (навіть закордонних) готових заплатити вдвічі,а то й втричі дорожче за органічно вирощені домашні овочі. Пробуйте, вирощуйте нові сорти цього корисного та смачного овоча в себе на грядках, робіть це з радістю і любовю, і земля обов’язково одарує вас гарним урожаєм!!!
                                                                                                                          Надія Білоус

Невже нам ,городникам та дачникам,не соромно купувати привозні кавуни та  дині, не боязко частувати ними своїх дітей та внуків? Так вже склалося,що я мала змогу бачити вирощування баштанних культур у великих обсягах, і куштувати ті плоди з ризиком для свого здоров*я не було ніякого бажання. Інше діло – свої, домашні, як то кажуть,- « без хімії», з любов*ю. Тим паче , що виростити власноруч 8-12 кг кавунчика чи 2-3 кг диню не просто легко , а одне задоволення. Всіх скептично налаштованих одразу запевню – клімат став набагато теплішим , і у нас на межі Хмельницької і Житомирської областей в зоні Лісостепу , прекрасно почувають себе ці чудо-ягоди. Звичайно , місце під баштан необхідно вибрати сонячне та щоб по сусідству не росли огірки, кабачки, гарбузи. Насіння кавунів та динь спокійно висівайте прямо в грунт , тоді , коли й сієте огірки. Кавуном сорту «Крімсон Світ» пересівали постаті картоплі , особливого догляду за ним не було; просапували із бараболею , картоплю підгорнули і до осені там ніхто не ходив. Іноді заглядали в гудиння , бачили невеличкі полосаті плоди . А от коли збирали врожай картопельки , то всі ласували чудо-кавунами й дивувались як у нас в селі таке виросло! Згадалося те , що на розломані ягоди сідали бджоли та оси і за кілька годин виїдали солодкий м*якуш !!! До кавуна , обробленого «хімією» комахи не підлетять ! Так от , ці кавуни з картоплі звезли і склали на одну купу з гарбузами і накрили їх. Хочу відмітити лежкість цього сорту , адже кавунчики «Крімсон Світ» наша родина споживала ще 18 грудня !    

  В минулому році я робила ще й розсаду у стаканчиках. Поспішати з її висівом не люблю , бо витягнута розсада довше приживається і врожаю як такого не слід чекати . Висівала насіння на початку квітня  , в фазі двох справжніх листків пересадила у грунт на відстані 1 м по 2 рослини у здобрену перегноєм і піском лунку . Із залізних дуг роблю міні-тепличку і накриваю пльонкою . Добре рослини замульчувати сіном чи соломою .На перших порах можна полити два-три рази . Повністю забираю тепличку , як минає загроза заморозків і ночі стають теплі .Такі кавуни й дині достигають на 2-2,5 неділі раніше від тих ,що посіяні одразу в грунт . Можете скористатись органічним ноу-хау японських фермерів , які біля стебла баштанної культури висаджують 1-2 цибулинки-тиканки чи лука-порея ( ті мікроорганізми , які живуть на коренях цибулі , лікують коріння кавунів і у вас не має потреби «чимось» їх пшикати). Добре зарекомендували себе такі сорти кавунів як Сніжок (дуже солодкий аж сипкий) , Княжич , Шуга Бебі (як наш Огоньок ,тільки більш солодкий ) , середньостиглий Чарльстон Грей . З динь я щороку сію Колхозніцу і Тітовку , сподобалась дуже динька Ананас з  Професійного Насіння . А найбільше подобається , коли мій син іде з городу і несе поперед себе великого кавунця , промовляючи : « Мамо , він на мене так гарно дивився , мабуть , проситься , щоб ми його зїли !!!» Пробуйте , вирощуйте баштанні культури у себе на грядках , пригощайте ними своїх рідних і друзів , залучайте до цієї щасливої праці діток , робіть на землі з любовю і вдячністю і , звичайно , здоровішайте з кожним сезоном!

Все нове, добре забуте старе. Зараз дуже багато інформації про мульчування. Можна навіть чути : «В моду входить» ! Та насправді не входить а повертається. Це чудовий природній процес ідеально продуманий Богом. Які гарні, поживні грунти у лісі ! Ой ! А там ж ніхто не оре і не сипе мінеральних добрив?!! Там листя й трави, гілля й гриби мульчують землю і з роками перетворюють у такий бажаний огородниками грунт. Добре, що люди прислухаються до Природи, і перестали цілими возами вивозити органіку восени з городів, підпалювати залишки соломи чи листя. Яке це щастя, - годувати всі ці живі корисні організми, які живуть на твоїй рідній, родовій землі .

Ми вже давно не виносимо зелень у відрах до межі, все залишається на грядках. Більше того, на 2х га землі вирощуємо зернові тому й багаті органічною соломою, якою щедро вкриваєм потрібні нам ділянки. Дуже важливо розуміти, що зараз поля великих фермерських господарств обробляються різними видами інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів іще якохось там …цидів, про які нам краще й не знати. І вся ця таблиця  Менделеєва залишається в стеблах соломи, і невідомо, чи розпадеться за кілька десятків років. Тому будьте вдумливі і не спішіть тягти до себе на грядки тюки такої соломи.
Можете використовувати скошену траву, різного виду органіку. До речі, завдяки частому скошуванню трави, у вас буде гарний щільний газон і без підсіювання спеціальних трав.

А щодо нас, то з достатньою кількістю хорошої, рідненької соломи ми вчинили так. Під огорожею у нас був травник не цільового використання з прісною землею. Ми замульчували його щільною метровою товщиною. І гарно, і відпочити м’яко, і за кілька років земля перетвориться там на чудовий перегній,і дасть Бог, заложим там виноградник.

А ще є експериментально-показовий городик серед молодого саду, який уже 2гий рік теж щільно замульчовуєм соломою. Минулого року це було зроблено на весні ,а в цьому сезоні – з осені. Звичайно, осіннє укривання землі ефективніше і доречніше . Хочеться відмітити. Що за перше літо город в соломі порадував : щільний покрив не давав пробитись бурянам, навіть у найспекотливішу погоду під соломою зберігалась волога, ну і море, справжнє море червяків-трудівників. Рослини гарно росли і розвивались, щедро плодоносили. Добре на соломі було в першу чергу томатам, а також перцям,картоплі, кавунам, цибулі.

Цієї осені шар мульчі сягав 30 – 40 см. За зиму він зляжиться, уплотниться. А на весні, у ньому будуть робитися лунки  і висаджуватись розсада, висіватись насіння.

І що цікаво, сусіди спершу весь час допитувались, коли переоремо солому серед городу, а потім стали розпитувати що і як ? І це ще раз підтверджує , що найкращий приклад не той, що на словах, а той що на ділі.

Будьмо чесними, мудрими,слухаймо Природу, любімо землю і вона одарує нас своїми багатствами та врожаями. Удачі і добра всім !  

Іванна Білоус с. Прислуч , Полонського р-н , Хмельницької обл..

 

 

 

Коли зайнялись тепличним господарством, одразу вирішили, що воно буде органічне.Так , щоб діти могли зайти в теплицю і без остраху зїсти свіжого огірочка J. Восени землю обробили Емочками та Фітоспорином. А що робити з непроханими комахами ? Використати інсектициди ? Нізащо ! А гусінь совки в цьому році на піку своєї слави, такого нашестя ми ще не бачили.

  А якщо трішки подумати ? Тю-тінь-ка тю-тю-тю ! А ходіть но, любі курочки, на кілька днів в тепличку жити, там затишно і водички вам поставимо.За 3 дні «живі комбайни» добряче пере скородили землю, зробили її пухкою і гусені від них добряче дісталося.І головне всі залишилися задоволені : кури – ситі, ми – спокійні і Земля щаслива !

 

Іванна Білоус с.Прислуч Хмельницької обл..